Проєктування об’єктів класу наслідків СС1, CC2, CC3

До початку розроблення проєкту необхідно визначити вихідні дані та основні параметри майбутнього об’єкта.

Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є:

• містобудівні умови та обмеження — у випадках, коли їх отримання передбачене законодавством;
• технічні умови;
• завдання на проєктування.

Завдання на проєктування визначає вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень, основних параметрів об’єкта, його вартості та організації будівництва.

Перед початком проєктування також доцільно проаналізувати:

• правовий статус і цільове призначення земельної ділянки;
• містобудівну документацію відповідної території;
• планувальні та охоронні обмеження;
• характеристики навколишньої забудови;
• можливості підключення до інженерних мереж;
• результати інженерно-геодезичних, геологічних та інших необхідних вишукувань.

Ці дані дозволяють ще на початковому етапі визначити реальні можливості та обмеження забудови земельної ділянки.

1. Аналіз вимог замовника та вихідних даних

Перший етап — визначення функціональних, технічних та економічних параметрів майбутнього об’єкта.

Разом із замовником визначаються:

• призначення та формат житлової забудови;
• орієнтовна площа та поверховість;
• кількість квартир або житлових приміщень;
• необхідність паркінгу, комерційних чи допоміжних приміщень;
• вимоги до благоустрою;
• вимоги до інженерного забезпечення;
• орієнтовний бюджет будівництва;
• особливі вимоги до архітектури та функціональності об’єкта.

Одночасно перевіряється відповідність майбутньої забудови містобудівним умовам та обмеженням, містобудівній документації й чинним будівельним нормам.

2. Формування архітектурної концепції

На цьому етапі визначаються основні архітектурні та планувальні рішення майбутнього об’єкта.

Опрацьовуються:

• розміщення будівлі на земельній ділянці;
• поверховість і загальні габарити;
• планувальна структура;
• розташування квартир та приміщень загального користування;
• фасадні рішення;
• входи та евакуаційні виходи;
• благоустрій території;
• транспортна схема та паркування;
• взаємозв’язок із навколишньою забудовою.

Під час розміщення об’єкта необхідно дотримуватися вимог містобудівної документації та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

3. Визначення стадійності проєктування

Проєктна документація може розроблятися в одну, дві або три стадії.

Важливо, що після змін законодавства кількість стадій не встановлюється автоматично лише на підставі класу наслідків об’єкта. Рішення щодо стадійності приймають замовник та генеральний проєктувальник (проєктувальник) незалежно від класу наслідків.

Нормативними документами передбачені, зокрема, такі стадії:

• техніко-економічне обґрунтування — ТЕО;
• техніко-економічний розрахунок — ТЕР;
• ескізний проєкт — ЕП;
• проєкт — П;
• робочий проєкт — РП;
• робоча документація — Р.

Конкретний набір стадій залежить від характеристик і складності об’єкта та визначається відповідно до завдання на проєктування. Порядок №45 прямо передбачає можливість одно-, дво- або тристадійного проєктування.

4. Розроблення архітектурних та планувальних рішень

Під час розроблення архітектурних рішень визначаються:

• структура будинку;
• конфігурація поверхів;
• планування квартир;
• приміщення загального користування;
• сходові та ліфтові вузли;
• входи й виходи;
• фасади;
• матеріали зовнішнього оздоблення;
• рішення щодо благоустрою.

Проєкт житлової будівлі повинен забезпечувати належні умови проживання, функціональність приміщень, безпеку та відповідність установленим будівельним вимогам.

Основні спеціальні вимоги до житлових будинків встановлені ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

5. Розроблення конструктивних рішень

Конструктивна частина визначає принципові та детальні рішення щодо:

• фундаментів;
• несучих конструкцій;
• стін;
• колон;
• перекриттів;
• покриття та покрівлі;
• сходів;
• інших конструктивних елементів.

Розрахунки повинні забезпечувати необхідну міцність, стійкість, надійність та довговічність будівлі.

Конструктивні рішення розробляються з урахуванням характеристик земельної ділянки, результатів інженерно-геологічних вишукувань, навантажень, умов експлуатації та інших факторів.

6. Розроблення інженерних систем та комунікацій

Окремою частиною проєктування є розроблення систем інженерного забезпечення будівлі.

Залежно від характеристик об’єкта проєктуються:

• водопостачання;
• каналізація та водовідведення;
• опалення;
• вентиляція та кондиціонування;
• електропостачання;
• освітлення;
• слабкострумові системи;
• системи протипожежного захисту;
• автоматизація та диспетчеризація;
• інші інженерні системи.

Проєктні рішення повинні відповідати отриманим технічним умовам, будівельним нормам та вимогам безпеки.

7. Пожежна та техногенна безпека

Пожежна безпека повинна враховуватися безпосередньо під час проєктування будівлі.

До основних вимог належать:

• забезпечення нормативних шляхів евакуації;
• обмеження поширення пожежі;
• забезпечення необхідної вогнестійкості конструкцій;
• проєктування систем протипожежного захисту;
• забезпечення можливості роботи пожежно-рятувальних підрозділів.

Одним з основних нормативних документів залишається ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги».

Проєктна документація на будівництво в загальному порядку не потребує окремого погодження державними органами чи органами місцевого самоврядування, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законодавством.

8. Забезпечення безбар’єрності та доступності

Під час проєктування житлової забудови необхідно враховувати вимоги щодо доступності будівель і прилеглої території для маломобільних груп населення.

Основні вимоги встановлює ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».

Проєктні рішення можуть передбачати:

• безбар’єрні входи;
• доступні маршрути руху;
• пандуси та підйомники;
• відповідні параметри дверних прорізів і коридорів;
• доступ до ліфтів;
• обладнання приміщень загального користування;
• необхідні елементи навігації.

Конкретні вимоги визначаються характеристиками об’єкта та чинними нормами.

Після завершення розроблення та, якщо це необхідно, отримання позитивного експертного звіту проєктна документація затверджується в установленому порядку.

Порядок затвердження проєктів будівництва та проведення їх експертизи регулюється постановою Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011.

При дво- або тристадійному проєктуванні стадії ТЕО, ТЕР та ЕП схвалюються, а проєкти на стадіях П та РП затверджуються відповідно до встановленої процедури.

Проєктна документація, розроблена відповідно до законодавства та вихідних даних, не потребує загального окремого погодження державними органами, місцевими радами, їх посадовими особами або створеними ними юридичними особами.

Сучасна процедура проєктування пов’язана з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва — ЄДЕССБ.

У Реєстрі будівельної діяльності містяться, зокрема:

• проєктна документація;
• відомості про клас наслідків;
• техніко-економічні показники об’єкта;
• відомості про результати експертизи;
• інша інформація, передбачена законодавством.

Документація формується та завантажується до електронної системи відповідними сертифікованими виконавцями в установленому порядку.

Затверджений проєкт сам по собі ще не завжди надає право розпочати будівельні роботи.

Наступним етапом є оформлення права на їх виконання.

Залежно від характеристик об’єкта:

• для об’єктів СС1 подається повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
• для об’єктів СС2 та СС3 необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Для індивідуальної житлової забудови, що здійснюється на підставі будівельного паспорта або в передбачених законодавством випадках схеми намірів забудови, діють окремі спрощені процедури. ЄДЕССБ у 2026 році вже передбачає реєстрацію як будівельних паспортів, так і схем намірів забудови земельної ділянки.

Під час розроблення проєкту необхідно комплексно враховувати:

• містобудівні вимоги та обмеження;
• планування й забудову території;
• функціональність і комфорт житлових приміщень;
• міцність та конструктивну безпеку;
• пожежну та техногенну безпеку;
• інженерне забезпечення;
• енергоефективність;
• санітарні вимоги;
• інсоляцію та природне освітлення;
• акустичний комфорт;
• доступність для маломобільних груп населення;
• благоустрій території;
• вимоги цивільного захисту — у передбачених законодавством випадках.

Конкретний набір нормативних вимог залежить від типу, висотності, класу наслідків, місцезнаходження та інших характеристик конкретного об’єкта.