Генеральне проєктування

Склад та зміст проєктної документації визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», який поширюється на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд різного призначення.

Генеральне проєктування дозволяє об’єднати в єдиний комплекс архітектурні, конструктивні, інженерні та технологічні рішення майбутнього об’єкта.

Залежно від його призначення та характеристик до складу проєктування можуть входити:

• генеральний план;
• архітектурні рішення;
• конструктивні рішення;
• технологічні рішення;
• водопостачання та водовідведення;
• опалення, вентиляція та кондиціонування;
• електропостачання та електроосвітлення;
• слабкострумові системи;
• системи протипожежного захисту;
• енергоефективність;
• організація будівництва;
• кошторисна документація;
• благоустрій території;
• інші розділи, необхідні для конкретного об’єкта.

Конкретний склад документації визначається залежно від виду будівництва, призначення та характеристик об’єкта, завдання на проєктування і вимог нормативної документації.

Генеральний проєктувальник забезпечує координацію всього процесу проєктування та взаємодію між окремими розробниками документації.

До його завдань можуть входити:

• аналіз вихідних даних;
• участь у формуванні завдання на проєктування;
• визначення структури та стадійності проєктування;
• координація архітектурних, конструктивних, технологічних та інженерних рішень;
• залучення профільних проєктувальників і субпроєктувальників;
• контроль сумісності окремих розділів документації;
• координація роботи ГАП, ГІП та відповідальних виконавців;
• формування комплекту проєктної документації;
• внесення проєктної документації до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ;
• супровід експертизи — якщо вона є обов’язковою або проводиться за рішенням замовника;
• внесення необхідних коригувань до проєктної документації.

Чинний Порядок розроблення проєктної документації передбачає, що генпроєктувальник завантажує проєктну документацію та відповідні відомості про об’єкт до Реєстру будівельної діяльності через ЄДЕССБ.

Проєктна документація може розроблятися в одну, дві або три стадії.

Кількість стадій та їх послідовність визначають замовник і генеральний проєктувальник (проєктувальник) незалежно від класу наслідків об’єкта.

Законодавством передбачені такі стадії:

• ТЕО — техніко-економічне обґрунтування;
• ТЕР — техніко-економічний розрахунок;
• ЕП — ескізний проєкт;
• П — проєкт;
• РП — робочий проєкт;
• Р — робоча документація.

Необхідна схема проєктування визначається індивідуально залежно від складності, призначення та характеристик об’єкта.

Ескізний проєкт дозволяє визначити принципові архітектурні, планувальні та містобудівні рішення об’єкта.

На цьому етапі можуть опрацьовуватися:

• розміщення об’єкта на земельній ділянці;
• об’ємно-просторове рішення;
• функціональне зонування;
• основні планувальні рішення;
• фасади;
• попередні техніко-економічні показники.

Такі стадії використовуються для обґрунтування основних технічних та економічних рішень, порівняння варіантів реалізації та визначення доцільності обраного рішення.

Необхідність їх розроблення залежить від характеристик конкретного проєкту.

На стадії П формуються основні проєктні рішення, необхідні для визначення архітектурних, конструктивних, технологічних та інженерних параметрів об’єкта.

У випадках, визначених законодавством, саме проєктна документація проходить експертизу перед її затвердженням.

Робочий проєкт поєднує проєктні рішення та документацію, необхідну для виконання будівельних робіт.

Він може застосовуватися в межах одностадійного проєктування або відповідно до визначеної замовником і проєктувальником схеми розроблення документації.

Робоча документація деталізує затверджені проєктні рішення та містить креслення, специфікації й інші матеріали, необхідні безпосередньо для виконання будівельних і монтажних робіт.

Стадії ТЕО/ТЕР, ЕП після їх схвалення та/або стадія П після затвердження можуть бути підставою для розроблення наступних стадій проєктування.

1. Аналіз об’єкта та вихідних даних

До початку проєктування проводиться аналіз:

• земельної ділянки;
• містобудівної документації;
• містобудівних умов та обмежень — якщо вони необхідні;
• технічних умов;
• результатів інженерних вишукувань;
• існуючої забудови — у разі реконструкції;
• технологічних та функціональних вимог замовника.

На підставі отриманої інформації формується завдання на проєктування.

2. Визначення концепції та стадійності

Спільно із замовником визначаються:

• основні характеристики об’єкта;
• функціональне призначення;
• архітектурна концепція;
• необхідні інженерні та технологічні рішення;
• попередні техніко-економічні показники;
• стадійність розроблення документації.

3. Розроблення проєктної документації

На цьому етапі до роботи залучаються архітектори, конструктори, інженери та інші профільні спеціалісти.

Генеральний проєктувальник координує окремі розділи таким чином, щоб прийняті рішення не суперечили одне одному.

Наприклад, конструктивні рішення повинні враховувати розташування інженерних мереж, а інженерні системи — архітектурне планування та технологічні вимоги об’єкта.

4. Формування електронної проєктної документації

Проєктна документація на будівництво формується та вноситься до Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ у встановленому законодавством порядку.

На відповідні документи та розділи накладаються електронні підписи відповідальних сертифікованих виконавців.

5. Експертиза проєкту

Експертиза проводиться у випадках, визначених законодавством.

Зокрема, перед затвердженням проєктів, які відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підлягають обов’язковій експертизі, необхідно отримати відповідний експертний звіт.

Порядок затвердження проєктів та проведення їх експертизи визначений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011. Станом на липень 2026 року постанова є чинною в редакції від 10 червня 2026 року.

6. Затвердження проєкту та підготовка до будівництва

Після завершення необхідних стадій та проходження експертизи — якщо вона є обов’язковою — проєкт затверджується відповідно до встановленого порядку.

При цьому сама проєктна документація не потребує додаткового погодження державними органами, органами місцевого самоврядування чи архітектурно-містобудівними радами, якщо таке погодження прямо не передбачене законом.

Після цього оформлюється право на виконання будівельних робіт відповідно до класу наслідків та характеристик конкретного об’єкта.

У межах комплексного супроводу також можуть надаватися:

• розроблення кошторисної документації;
• попередня оцінка вартості будівництва;
• визначення обсягів будівельних робіт;
• підготовка тендерної документації;
• допомога у виборі підрядних організацій;
• технічна координація підрядників;
• авторський супровід реалізації проєкту;
• внесення змін і коригування проєктної документації;
• супровід експертизи;
• супровід оформлення документів для початку будівельних робіт.

При цьому пошук підрядників або контроль виконання будівельних робіт не є автоматично складовою функції генерального проєктувальника та надається як окрема послуга відповідно до договору із замовником.

Якісне генеральне проєктування дозволяє:

• забезпечити узгодженість архітектурних, конструктивних та інженерних рішень;
• виявити технічні суперечності до початку будівельних робіт;
• знизити ризик дорогих змін безпосередньо під час будівництва;
• точніше визначити обсяги робіт і потребу в матеріалах;
• оптимізувати майбутні витрати;
• підготувати документацію для експертизи та оформлення права на виконання будівельних робіт;
• спростити подальше прийняття завершеного об’єкта в експлуатацію.

Під час реалізації складного об’єкта необхідність змін може виникнути через нові вихідні дані, фактичні умови будівельного майданчика, зміни вимог замовника або інші об’єктивні фактори.

Вартість генерального проєктування визначається індивідуально та залежить від:

• призначення об’єкта;
• площі та поверховості;
• складності архітектурних і конструктивних рішень;
• кількості та складності інженерних систем;
• технологічних вимог;
• обраної стадійності проєктування;
• складу необхідної проєктної документації;
• необхідності проведення інженерних вишукувань;
• необхідності проходження експертизи;
• строків виконання робіт;
• необхідності додаткового супроводу.

Тому вартість доцільно визначати після первинного аналізу вихідних даних та формування завдання на проєктування.